• субота 24-го жовтня 2020
  • Меню

Чи стане отруєння Навального приводом для зупинки російського проєкту “Північний потік-2”?

06:51, 11-го вересня 2020 · Джерело: institutedd.org

Чи стане отруєння Навального приводом для зупинки російського проєкту “Північний потік-2”?
Російсько-німецькі відносини, навіть попри анексію Криму і розв’язану Кремлем війну на Донбасі, досі можна назвати амбівалентними.

З одного боку, офіційний Берлін постійно акцентує на недопустимості зняття санкцій з Росії до відновлення територіальної цілісності України. З іншого – традиційність російсько-німецьких контактів і зв’язків, що склалися історично, апеляція до принципу bussines as usual, особливо з боку німецьких бізнесових кіл, які не бажають втрачати російський ринок. Цей підхід передбачає прагматичний і багато в чому цинічний підхід, що означає закривання очей на кричущі порушення міжнародного права. Його яскравим представником є колишній канцлер Німеччини, а сьогодні член правління російського Газпрому, а також голова комітету акціонерів компанії Nord Stream (оператор однойменного газопроводу в північній Європі) Герхард Шредер, котрий активно лобіює інтереси Москви на Заході. Зрозуміло, не безкоштовно.

Найбільш же очевидним свідченням другого підходу є багаторічна сумнозвісна епопея з будівництвом нового російського газопроводу Північний потік-2. Попри активний спротив держав Східної Європи, найперше Польщі, а також України, потенційна втрата статусу транзитера російського газу до Європи для якої, без перебільшення, могла би становити суттєву загрозу її національній безпеці, саме Німеччина найбільш наполегливо відстоювала завершення даного проєкту.

Однак в процесі будівництва Північного потоку-2 виникали різні перешкоди (від тривалого непогодження з боку Данії до політичних дискусій на предмет відповідності Третьому енергетичному пакету ЄС). Попри це, позиція офіційного Берліну залишалась непохитною – російський газопровід має бути добудований. І ось коли залишалося близько 6 % до його завершення, в справу вступив Вашингтон, наклавши санкції, які фактично паралізували роботу трубоукладчиків. При цьому Трамп неодноразово до цього публічно висловлювався, що не розуміє, чому США мають вкладатися в німецьку оборону від потенційної російської загрози, якщо німецька влада сприяє будівництву Північного потоку-2. Попри всю одіозність заяв, які часто лунають від глави Білого дому, власне в цій політичній позиції є раціональне зерно. Адже Кремль здавна використовує свою політику енергопостачання як складову частину власної гібридної політики, що передбачає ті чи інші форми агресії і тиску. Тому для просування інтересів у відповідній сфері застосовуються найрізноманітніші методи, зокрема підкуп і шантаж, задіється кадровий потенціал російських спецслужб. Так, в серпні завершився висилкою російського дипломата з Норвегії інцидент із шпигунством норвезького громадянина, з яким той зустрічався на агентурній зустрічі. Як виявилося, затриманий норвезький мешканець займався сертифікацією в суднобудуванні, нафтовій промисловості і енергетиці, відігравав важливу роль у просуванні Північного потоку-2 в Скандинавії.

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung вказує на цілу низку гучних злочинів і підривної діяльності Кремля в Німеччині, як-от вбивство в берлінському парку Тіргартен грузинського громадянина Хангошвілі, кібератаки хакерів ГРУ на Бундестаг, постійне шпигунство, що однак не вплинуло суттєво на зміну політики німецької влади у відношенні до Росії. Крім того, можемо також прослідкувати російський слід в нещодавніх антикарантинних протестах, де майоріли російські триколори та імперські прапори Німеччини, і завершилося затримкою 200 радикалів поліцією. Поляризація суспільства з подальшою його хаотизацією – звична стратегія Кремля щодо західних держав.

Однак останньою краплею в чаші терпіння, чи то-пак потрібним приводом для перегляду відносин з Москвою, для офіційного Берліну може стати отруєння російського політика Алєксєя Навального, котрий в тяжкому стані знаходиться в німецькій клініці «Шаріте». Про таку можливість свідчить суттєва зміна дискурсу серед німецьких експертів і політиків. Так, постійний прихильник продовження діалогу з Путіним, голова впливової Мюнхенської конференції з безпеки (де востаннє були висунуті одіозні 12 пунктів для врегулювання ситуації на Донбасі) Вольфранг Ішінгер після інциденту з отруєнням оголосив про завершення стратегічного партнерства між Німеччиною і РФ. Після того, як офіційно було заявлено, що Навального отруєно сумнозвісним ядом «Новічок», в правлячій партії ХДС вперше з’явились голоси політиків про можливість зупинки Північного потоку-2. Згодом глава німецького МЗС та канцлер ФРН Меркель у своїх заявах не виключили можливості введення санкцій проти недобудованого російського газопроводу. Російський експерт з питань енергетики Міхаїл Крутіхін вважає, що американські санкції насправді вже давно поховали можливість завершити Північний-потік 2 і розмови про його продовження на німецького офіційному рівні насправді були лише риторикою у політичному протистоянні між Берліном і Вашингтоном. Якщо так, можливо, отруєння Навального послугує тим стимулом для німецької влади, щоб завершити цю політичну еквілібристику, а в подальшій перспективі і остаточно переглянути стратегію відносин з Кремлем, який не зупиняється у своїй агресивній політиці проти Заходу.

Павло Лодин