• четвер 25-го лютого 2021
  • Меню

30 років «Вишеграду»: Центральна Європа перед новими викликами сьогодення

06:09, 24-го листопада 2020 · Джерело: institutedd.org

30 років «Вишеграду»: Центральна Європа перед новими викликами сьогодення
Зовсім скоро Вишеградська група (V4) — неформальна регіональна форма співпраці між чотирма країнами Центральної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина), пов’язаних спільною історією, традицією, культурою та цінностями, — відзначатиме своє тридцятиліття.

Однак цього разу відзначення ювілейної дати навряд чи матиме надто урочистий характер. Адже країни регіону, як світ в цілому, занурилися у нову глобальну кризу, час завершення якої важко спрогнозувати. До того ж виникають все нові і нові виклики, впоратися з якими є задачею не із простих.

Про те, чим напередодні свого тридцятирічного ювілею живе V4 й перед якими труднощами доводиться стикатися країнам-членам, можна дізнатися далі.

Традиція перевірена часом

Ідея створення Вишеградської групи полягала в активізації співпраці у галузі побудови демократичних державних структур і вільної ринкової економіки, а в майбутньому — участі у процесі європейської інтеграції. Датою створення вважається 15 лютого 1991 року, коли президент Польщі Лех Валенса, президент Чехословаччини Вацлав Гавел та угорський прем’єр-міністр Йожеф Анталл в угорському місті Вишеград підписали спільну декларацію, де визначили цілі і умови взаємної співпраці.

Втім, варто зазначити, що вишеградські зібрання представників держав Центральної Європи мають досить глибоке коріння. Так, в XIV ст. у Вишеграді відбулися два з’їзди монархів (королів) Польщі, Угорщини та Чехії, а в другому навіть приймав участь правитель Русі. Відповідно, створення у наш час Вишеградської групи можна вважати своєрідною даниною традиції.

З 2004 року усі країни V4 є членами Європейського Союзу. А Вишеградська група стала форумом для обміну досвідом і вироблення спільних позицій з питань, важливих для майбутнього регіону та ЄС.

«Back on track»

Кожна країна-учасник протягом року головує у V4. Першою головуючою державою була Чехословаччина (з огляду на припинення існування — це було її останнє головування).

З 1 липня 2020 року розпочалося головування Республіки Польща (шосте за історію), котра перейняла естафету від Чеської Республіки. Польське головування, яке отримало гасло «Back on track», триватиме до 30 червня 2021 року.

Важлива ювілейна річниця і пов’язані з нею події визначають рік польського головування. Спираючись на роботу та досягнення головування Чехії, V4 продовжила зосереджуватись на проблемах регіону й питаннях ЄС.

Втім, головування Польщі збіглося з безпрецедентною світовою кризою, спричиненою пандемією COVID-19, яка поставила суспільство перед найсерйознішим випробуванням за останній час. Й саме відповідь на пандемічний виклик зі сторони Європи і світу може мати вплив на розвиток окремих країн, регіонів, ЄС та усього людства.

З огляду на зазначене, пандемія і процес подолання її наслідків матимуть значний вплив на хід польського головування у багатьох сферах та аспектах. Безумовно, країнам V4 доведеться активно співпрацювати для боротьби з наслідками пандемії коронавірусу й працювати разом, щоб повернути соціально-економічне життя у Центральній Європі та Євросоюзі в цілому.

Втім, вишеградська співпраця зосереджена не лише на відновленні після пандемії, але також на наданні імпульсу регіональному співробітництву, його вдосконаленню і підтримці контактів між громадянами чотирьох країн Групи вже після зняття пандемічних обмежень. ЄС залишається ключовим напрямком для V4, тобто під керівництвом Польщі Група планує зосередити свою роботу на поточному європейському порядку денному.

Колишній глава польської дипломатії Яцек Чапутович окреслив основні елементи польського головування у V4. Як і раніше, домінуючими визначили поточні проблеми, що з’являються на порядку денному ЄС. Діяльність V4 зосереджена на чотирьох цілях:

  • сильна Вишеградська група в сильній Європі;
  • повернення до (нової) нормальності після пандемії COVID-19;
  • міжлюдські контакти, дії щодо інтеграції і згуртованості у самій V4;
  • розвиток цифрової та інноваційної співпраці.

Згідно «Програми польського головування», координація V4 в ЄС повинна охоплювати низку європейських ініціатив щодо внутрішнього ринку, включаючи його цифровий вимір, промислову політику, соціальну політику і сільське господарство.

Також «Програма» передбачає прийняття ключових та остаточних рішень щодо розміру і структури Багаторічної фінансової рамки (MFF) ЄС на 2021 – 2027 роки, включаючи рішення щодо політики згуртованості та системи її реалізації. Втім, саме ця задача стала чи не найскладнішою для польського головування, ставши заручником внутрішньополітичного середовища двох країн-учасниць V4.

(Корона)вірус диктатури?

Лише через місяць після початку головування Польщі у V4 до поточних проблем, таких як пандемія коронавірусу, додалася ще одна кризова ситуація — події в сусідній Білорусі — хвиля мирних демонстрацій проти режиму Олександра Лукашенка, як реакція на фальсифікації президентських виборів. Тому цілком зрозуміло, що під час зустрічі глав урядів країн V4, котра відбулася 11 вересня в Любліні, ситуація у Білорусі була однією з домінантних обговорюваних тем.

Так, під час люблінського саміту, глави урядів V4 закликали владу Білорусі звільнити всіх політичних в’язнів. «Ми всі вважаємо, що вільні вибори слід проводити, щоб білоруський народ міг самостійно вирішувати своє майбутнє. Ми засуджуємо тортури і жорстоке поводження з протестуючими», — заявив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

Очільник Ради міністрів Польщі представив економічну пропозицію, яку Вишеградська група хоче запропонувати Білорусі, а саме спільні проєкти, пов’язані з малими та середніми підприємствами і енергетичною політикою. Також глава польського уряду заявив про підтримку білорусів на загальноєвропейському рівні.

Серед інших тем, які обговорювалися в Любліні, були: обмін думками до позачергового засідання Європейської Ради, отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, будівництво газогону «Північний потік-2», співпраця у рамках «Ініціативи трьох морів» і, звісно, боротьба з пандемією.

«Ми також порушили проблему COVID-19 й те, як найкраще реагувати на епідемію, щоб не призвести до чергового локдауну. Ми не хочемо закривати економіку, але в той же час ми підходимо до епідемії зі смиренням», — повідомив Моравецький.

Варто зазначити, що, попри критику авторитарних методів Лукашенка й обіцянки з боку Вишеградської групи відстоювати інтереси білоруського народу на міждержавному рівні, включаючи структури Євросоюзу, дві з чотирьох країн V4 самі не дотягують до взірцевого рівня демократії. Мова йдеться про Польщу і Угорщину.

Схоже на те, що випадки порушення Варшавою та Будапештом принципів верховенства права, яке останнім часом має місце, почали грати з ними злий жарт. Та ще й на рівні ЄС, де вони намагаються, як було зазначено, відстоювати права громадян третіх країн, що страждають від проявів диктатури.

Мається на увазі ситуація з прийняттям бюджету ЄС на 2021 – 2027 роки. Останній, через запровадження Європейським парламентом та Радою ЄС (під час головування Німеччини) механізму «гроші за верховенство права», має дозволити ЄС притримувати платежі з бюджету для тих країн-членів, які порушують європейські цінності. Й така ідея була негативно сприйнята в польській та угорській столицях.

Варто зазначити, що для того, щоб бюджет ЄС на наступні сім років набрав чинності, його потрібно до кінця грудня затвердити на засіданні Ради ЄС усіма 27 країнами. Без одностайної згоди — це неможливо.

Власне, 16 листопада у Брюсселі на зустрічі послів ЄС, зазначений сценарій фактично почав втілюватись в життя, коли, при розгляді угоди про майбутній європейський кошторис і фонд відновлення після епідемії коронавірусу, Євросоюз не зміг досягти єдиної думки через вето Польщі та Угорщини. Останні свою позицію пояснюють неможливістю прийняти бюджет через його зв’язок з верховенством права. Так, президент Польщі Анджей Дуда, говорячи про позицію Польщі з цього питання, підкреслив, що «не можуть бути введені елементи позадоговірного характеру, не можуть бути введені критерії оцінки, які не мають основи у договорах».

Втім, через ветування європейського кошторису Варшава ризикує зробити постріл собі в ногу. Адже через імовірні втрати у добу коронакризи Польща може зазнати економічної катастрофи, що буде вкрай невигідним сценарієм для чинної польської влади, для якої економічне зростання є чи не головною умовою утримування свого рейтингу.

Також може сильно постраждати політична репутація Польщі як держави, що головує у Вишеградській групі і за ініціативи якої, зокрема, було задеклароване в «Програмі» тісне співробітництво V4 з ЄС. Те ж саме стосується й Угорщини, яка буде наступною головуючою в Групі країною у 2021 – 2022 роках.

Чи втілять зазначені країни на практиці гасло «Back on track», чи воно так і залишиться декларацією «Програми польського головування», — можна буде дізнатися найближчим часом.

*****

Попри наближення ювілейної дати, Вишеградська група переживає наразі не найкращі часи. Головною причиною витупає пандемія коронавірусу, яка припала як на 30-у річницю створення V4, так і на польське головування.

Мають місце й інші серйозні виклики. Приміром, ситуація у сусідній Білорусі, де вже більше ста днів тривають акції народної непокори і які V4 намагається підтримувати.

Втім, такі країни як Польща, яка головує у Групі, та Угорщина, яка буде наступною, самі мають проблеми з верховенством права, породжуючи через це конфлікти з іншим країнами-членами Євросоюзу. Зокрема у розрізі питання прийняття спільного бюджету.

Зазначене, без перебільшення, може призвести як до втрати Варшавою та Будапештом політичного авторитету в ЄС, так і до фактичного розколу й ослаблення Вишеградської групи, ставши новими викликами сьогодення.

Автор
Станіслав Желіховський
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.