• субота 24-го жовтня 2020
  • Меню

Українсько-угорські відносини та «імперські комплекси» з точки зору країн Вишеград-4 та Інтермаріуму

12:00, 21-го червня 2020 · Джерело: institutedd.org

Українсько-угорські відносини та «імперські комплекси» з точки зору країн Вишеград-4 та Інтермаріуму
У першу чергу порівняємо Інтермаріум та групу Вишеград‑4, а потім говоримо про Угорщину. Показуємо, що відносини Угорщини до Україну не були такі гострі, навіть українську культуру любили угорські читачі.

Сучасне положення мається наслідком російського впливу, тому що правляча зараз партія «Фідес» (назва від латинського Fidelitas = ‘Вірність’) водить про-путінську політику. Говоримо про угорську внутрішню політику, тому що правляча зараз партія ввела такий сильний військовий тоталітарний режим, що тяжко змінитися навіть на виборах. А треба давати огляд історій прийняття української культури в Угорщині, тому не були завжди наші відносини такі гострі, а навіть дуже добрі. У кінці, висновки про те, що Інтермаріум є важковим і для нас, угорців, захищає нас від російського імперіалізму. Зараз я зосереджуюся на історичних коренях проблем і перспективах співпраці, але уникаю будь-яких «прогнозів». 

Ось. "Інтермаріумний" альянс, тобто широке співробітництво країн від Балтійського моря до Чорного моря, - це добрий шлях і це єдино можливий шлях формування сильного блоку проти російського імперіалізму. Особливу увагу заслужує теж інша співпраця країн Вишеград-4: Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини. Величезні капітали, останнім часом зосереджені в руках українських олігархів, можуть бути інвестовані в країнах Вишеградської четвірки. Велика Польща, Велика Україна і маленькі, але активні країни, такі як Угорщина і Словаччина, а потім і Литва теж, як можливий союзник для Східного блоку ЄС – вони можуть утворити сильний і рішучий блок. Цей блок може акумулювати економічні джерела і політичну владу для того, щоб протистояти російському військовому імперіалізму. Російський імперіалізм є сутнісне явище існуючого російського суспільства та, з іншого боку, забезпечити Східну Європу до побудови демократичних суспільств західного типу та розвитку економіки і торгівлі теж, для того щоб вийти з посткомуністичного відсталого стану економіки і політичної культури. Таким чином, світ, західний світ повинен тримати Росію в межах. Росія може зрозуміти тільки мову сили і могутності. 

Країни Вишеград-4, що знаходяться на східному кордоні Європейського Союзу, є хорошим прикладом для такого альянсу, хоч зі своїми проблемами. Чехія, Словаччина, Польща та Угорщина формують Вишеград‑4 країни, і в цьому альянсі теж є свої внутрішні проблеми. Чехія вже є дуже європейською країною, і Чеська Республіка тепер стає нетто-платником Європейського Союзу, таким чином, не жити тільки на фінансової допомозі, а забезпечувати ними інших. Це має символічне значення, що тепершним комісаром з питань правосуддя, споживачів та гендерної рівності в Європейській Комісії є пані Віра Юрова – чеського походження. Тоді Словаччина – динамічно розвиваюча країна, з ввічливим стилем повсякденного спілкування і кращою системою громадського транспорту, ніж в Угорщині. Я знаю це по своєму особистому досвіду, так як кілька разів бував у Словаччині на стипендіях або конференціях. Як відомо, Словаччина вже ввела Євро-валюту, в той час як ні Польща, ні Угорщина цього не зробили. Економіка і політична культура Словаччини також розвиваються швидше, ніж в Угорщині або Польщі. Між країнами Вишеградської групи, Польща – єдина країна, здатна протистояти російському імперіалізму, з огляду на її репутацією на заході, розмірами країни та її військової сили; – однак, з іншого боку, польська правостороння політика є фактором негативним. Але треба бачити різницю між польським правим крилом і угорським правим крилом. У той час як польська правостороння політика ніколи не приведе свою країну до дружби з Росією (сподіваємося), — угорська правостороння політика – це прокремлівська, про-путінська дипломатія, тому угорська дипломатія небезпечніша чим польська.  

Прем'єр-міністр Угорщини Орбан ввів нашу країну до складу Турецької ради, офіційно Ради співробітництва тюркомовних держав (англ. Cooperation Council of Turkic-Speaking States, CCTS; турецька назва: Türk Dili Konuşan Ülkeler İşbirliği Konseyi), яка складається з Азербайджану, Казахстану, Киргизстану, Туреччини та Узбекистану. Державами-спостерігачами є Туркменістан і Угорщина. 

Чому там є місце Угорщини? Це повна нісенітниця, дурість. Зверніть увагу, що новий прем'єр-міністр Словаччини Ігор Матович здійснив свій перший офіційний візит до Угорщини 12 червня 2020 року. Під час зустрічі з прем'єр-міністром Орбаном, останній казав: “Угорщина – Азіатська нація, і угорці - єдиний залишився народ, що прийшов зі сходу на захід – ми «найзахідніший азіатський народ»” – як це було опубліковано в щоденному журналі “24.hu” (2020 рік. 06. 12. 14:55) Що це значить, оголосити наш народ «східним» або «азіатським»? Інтернет-журнал «Пештібулвар» (названий по історичній частині столиці Будапешта на правому березі Дунаю-річки Пешт) написав кілька місяців тому, 21 листопада 2019 року: «Орбан і Фідес [назва правлячої партії] висунутий Угорщину в Євразійське економічне співтовариство разом з Казахстаном і Киргизстаном. Орбан вже пов'язав нашу країну з Росією стількома нитками, досить згадати про будівництво ядерного реактора "Пакш-2" за рахунок гігантського російського кредиту. У разі перемоги на наступних виборах в 2022, Фідес об'єднає Угорщину в новий Східний блок. Саме це мав на увазі Путін, коли вже відкрито говорив про наш вихід з ЄС.» https://pestibulvar.hu/2019/11/21/putyin-elarulta-ezt-fogja-tenni-orban-magyarorszaggal-es-az-eu-val/ [Переклад автора -Ш.Ф.- з угорської мови] 

А дивимося ставлення угорського народу до українського. ( Подив.«Українознавство в Угорщині протягом ста років —в дзеркалі книгодрукарства й торговлі богослужбових книг» // Мідисциплинарні читання, Київ, Дом Вчених, 21 листорада 2019 Повний текст та слайди: https://www.academia.edu/41033871/ ) Повертаємо увагу на «історичну аргументацію», оскільки вона є великим інструментом тоталітарних режимів. Ми ніколи не зверталися до України з такою різкою критикою, як теперішний уряд. Угорсько-східнослов'янські контакти були добрими вже протягом тисячу років, відтоді як королі Арпада одружувалися на дочках великих князів Київської Русі. Рецепція української літератури в Угорщині склалася на кордоні 19-20 століть, коли видатний автор того часу Іван Франко опублікував свою «історію української літератури» угорською мовою, в чотиритомнику академічної «загальної історії літератури», виданому в Будапешті. Крім того, у 1916 році гурток Угорських письменників та істориків видавав журнал на угорської мові під латинізованою назвою «Украніа»; таким чином у розпалі Першої світової війни (СВ1), щоб познайомити Угорських читачів з цією сусідньою українською культурою. Крім того, ще один журнал німецькою мовою під назвою “Ukraine: Wochenschrift des Ukrainischen Pressbureaus in Budapest” («Україна: тижневик українського прес-бюро в Будапешті») видавався для буржуазних жителів столиці середнього класу (чиє повсякденне спілкування йшло в основному німецькою мовою) у часу Першої світової війни (СВ1) теж. 

Сама остання ліберальна демократія працювала в Угорщині на кордоні 19/20 століть, то є в Австро-Угорщині, коли розвивалася столиця Будапешт, євреї були емансиповані і включені в становлення економіки і культури. – Потім, після розпаду Австро-Угорщини, незалежна Угорщина пережила кілька тоталітарних, ксенофобських, анти-ліберальних режимів. Такі, як (офіційно назване) «Королівство» при губернаторі Хорті між двома світовими війнами, а потім (офіційно назване) «соціалістична демократія» при партійному секретарі Кадар за часів соціалізму, а нині (офіційно назване) «іл-ліберальна (то є анти-ліберальна) демократія» при прем'єр-міністрі Орбан. 

Таким чином. Перший тоталітарний поворот стався після Першої світової війни. Кафедри слов'янської філології були зачинені в епосі Горті, між двома світовими війнами, і слов'янські сусіди оцінювалися як «підозрілі» або «менш розвинені» народи, навіть вороги. – Потім, у 50-60-ті роки, переклади з української літератури здійснювалися комуністичним режимом у рамках «радянської» літератури, тому Іван Франко був представлений як великий «соціалістичний солдат» робітничого руху, і Тарас Шевченко як представник «прогресивного селянського класу, який ще не доріс до рівня пролетаріату». Однак перекладачами української літератури були і поети, які читали і розуміли українську мову видатно. Переклад української літератури розквіталося в радянської епосі. 

Останнім часом, протягом десятиліття останнього "націоналістичного" режиму, середні угорці недолюблюють українців в основному серед усіх сусідів, згідно зі статистичним опитуванням про оцінку сусідів угорськими жителями. Це опитування було проведено за підтримки уряду інститутом громадської думки. Середньостатистичні угорці завжди були трохи ксенофобами, а угорці утворюють дуже інтроспективну націю; таким чином, політичні маніпуляції тоталітарних режимів також можуть знайти «добрий ландшафт». — Однак поточні політичні проблеми повинні вирішуватися дипломатичним і емфатичним підходом, а не загостренням конфлікту – як писав колишній міністр закордонних справ, професор політичних наук у США, Геза Єсенський у своїх нарисах для помірного управління конфліктами. Він вже не є прийнятою людиною для сучасного політичного режиму, і він вже є не-побажанною людиною. Він завершив «основний договір про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорщиною», який був підписаний 6 грудня 1991 року і набув чинності 16 червня 1993 року. – Прем'єр-міністр Орбан виступив з промовою 23 жовтня 2018 року в Будапешті, (на церемонії святкування річниці угорської революції 1956 року проти радянського комуністичного режиму) і в цій промові прем'єр Орбан заявив, що він більше не вважає українсько-угорський договір дійсним. Він заявив: він готовий "прийняти" від України території, які населені угорцями. — І це теж політична гра.

В руках нашого теперішнього уряду зосереджено багато влади і вони можуть далі керувати нашою країною так, що наступні демократичні вибори будуть складними. А вибори у нас мають бути у 2022 році, за півтора року. Подивимося... У нас дуже дивне положення. Лікарні залишаються під керівництвом армії, тобто конкретною лікарнею керує якийсь офіцер. Подібно до цього, кадрова політика закладів охорони здоров'я – під управлінням МВС. Контролює роботу армія – прийом хворих, ведення лікарняного господарства, а штат контролює поліція. Військові перевіряють, що робиться, а поліцейські перевіряють, хто робить. Поки закони, що регламентують такий порядок, залишаються чинними безстроково. Інший аспект теми. Ми живемо в епоху комп'ютеризації, інформатизації. А у нас є закон про те, що органи державної безпеки у будь-який момент можуть подивитися будь-яке спілкування в інтернеті, будь-яку розмову громадянина або організації. Раніше для цього треба було писати клопотання до суду, чекати дозволу судді, тепер – ні. Думаю, додаткові коментарі тут не потрібні – якщо ви знайомі з ситуацією в Білорусі, там теж є подібне. Правда, між нами є одна суттєва різниця: Угорщина – поки що член Європейського Союзу, а Білорусь – поки що ні…

А в Угорщині працює російська пропаганда. Якось я розмовляв з простою літньою угорською жінкою, яка зовсім не говорила російською мовою. Але вона сказала, що вона добра християнка і молиться за президента Путіна, тому що Путін – це добрий християнин. Можна посміятися з цього. Але це не лише смішно. Подібний приклад показує, наскільки сильною в Угорщині є російська пропаганда, причому саме угорською мовою. – Я дуже побоююся Росії. Російський імперіалізм – це завжди загроза, тому що російська політика полягає у досягненні домінування над іншими країнами настільки, наскільки їй це дозволять. Росія йшла і йде і буде йти до самих кордонів. Що може зупинити Росію? Коли Росія відчуває або бачить, що є кордон, є «червона лінія», яку вона не може переступити. 

Остаточний висновок. Усі східноєвропейські країни, Польща, Україна, Литва, інші, мають подібну історичну пам'ять. Якісь країни не мали державного існування століттями. А які територіальні суперечки були? А якою колись була Литва? Від Балтійського моря до Чорного!  – Тріанонський договір був сто років тому. Коли Угорщина залишила багато територій. Подібні карти – прояв болючих історичних комплексів. Але сьогодні вони не можуть бути вирішені інакше, ніж через входження в Європейський Союз і зміцнення членства в ньому.. Проблеми є скрізь і у всіх. Але ми не можемо знову повернути якісь «історичні кордони». А щодо питань моїх українських братів у Закарпаття, можу їм казати ось це. Я сам народився у Будапешті і зараз живу в ньому. Але, як філолог, вивчив українську і російську мови. Так само вивчив литовську, естонську. Я можу читати вірші Шевченка. Звичайно, у мене є акцент, я не володію мовою як рідною. Але, якби я жив в Україні, то, звичайно ж, володів українською як рідною. Тому в принципі не можу зрозуміти, в чому проблема з вивченням української мови, коли людина живе в Закарпатті, на території України? 

А в чому тут величезна значення союзу Інтермаріуму. Раз, як є можливим зв’язувати Україну з Європейським Союзом? Це поки зовсім неможливе, поки там є війна, поки Росія не виходить з терені України, але Росія не виходить. Ось цьому в принципі неможливе ніякий контракт, ніяку угоду не можуть європейські органі налагодити з такими країнами, де мається територіальні суперечки з сусідами. А саме тому Росія воює, щоб затримати Україну від вступу до Євросоюзу. Тому треба налагодити відносини між Інтермаріум і Євросоюзом. 

А може допомагати Інтермаріум і в ментальному, культурному аспекті. В цьому альянсі є різні країни на різному етапу розвитку. Можуть і виховувати один іншого. Зв'язування до ЄС – це довгий процес, але для цього нові члени ЄС повинні мати відповідне право. Перший етап-це «спільне партнерство». Потім другий етап – це «кандидат у члени». А потім вже саме членство, якщо всі критерії будуть дотримані. – Захід - це суспільство конкуренції. Ті, хто конкурентоспроможні, можуть бути прийнятими. Ваше завдання – це змінити своє суспільство і свій розум! Не тільки політична система, а й звиаї в повсякденному житті. Дозвольте мені прояснити це на дуже повсякденному прикладі. Коли я зупинився в готелі в Києві і попросив фен, відповідь була така: навіщо хлопчикові фен потрібен? Тому що це входить в контракт. Я заплатив за це, коли я заплатив за номер, і все, що було написано в контракті (зробленому через Інтернет), є святістю - гроші і контракт є основою життя. На Заходу є так. Але в Америці фен входить у вартість номера, навіть якщо гість лисий. Один тиждень в Америці був для мене кращим, ніж цілий рік вдома, в моїй брудній селянській Угорщині. Однак угорські звички вже набагато більш по-європейському розвинені, ніж у східно-слов'янських народів. У нас були невеликі приватні підприємства при соціалізмі, у нас було дещо більше свободи, ніж у радянських країн, але навіть моя країна набагато менш, менш розвинена, ніж вищий Захід. Але подивіться на індійців від Пакистану, Бангладеш та Індії. Бідні страждають люди в Індії. Вони були колонією Британської імперії. Вони оволоділи англійською мовою та англійським капіталізмом. Таким чином, люди хінді можуть старанно працювати в Лондоні, в Англії, в Америці. Коли я був у Лондоні, я бачив індійців та пакистанців як офіціантів і прибиральників. Вони були успішними робітниками на Заході, тому що у себе вдома говорять по-англійськи як рідною мовою і вже вдома придбали західний капіталізм. Вони були колоніями в Британській імперії, але не колоніями в радянській імперії. Це зовсім інша справа. 

Капіталізм – це суспільство прибутку. Успіх, результат, індивідуальна кар'єра – ось це святість, а не примітивні комуністичні звички. Це груба образа на Заході – говорити кому-сь, що ти чоловік, навіщо тобі фен. Тому що стать - це особисте життя. Захід-це суспільство індивідуалізму. Ті, хто навчається на західний спосіб, можуть бути конкурентоспроможними. 

Литва це вже конкурентоспроможна країна. Литовські робітники працюють в англійських фабриках. Таким чином, вони можуть нав'язуватися західному суспільству і наполегливо працювати. Англійські фабрики приймають робітників якщо вони зможуть вписатися в тутешнє життя і старанно працювати. Захід приймає нову робочу силу для отримання прибутку. Європейський союз приймає нових членів для отримання прибутку. Європейська фінансова допомога - це не «допомога», а створення ландшафту для західних капіталістів, для західних інвесторів. 

Угорщина тепер заперечує вільні інвестиції в бізнесових компаніях, Угорщина віддає перевагу вітчизняним капіталістам замість західних інвесторів – а таким чином, Захід зараз критикує Угорщину за відсутність демократії. Але все ж Євросоюз надав деяку підтримку нам, тому що у них є підприємства в Угорщині, ось цьому вони хочуть нас забезпечити, тому що ми все ще є ландшафтом для європейських інвесторів і прибутку. Таким чином, завдання є для східноєвропейських країн: зменшить корупцію у себе вдома і збільште західний менталітет у себе вдома. Коли це буде зроблене, тоді ліберально-капіталістичні західні країни допоможуть вам, з метою подальшої наживи. Інакше поцілуйте ногу Путін! Третього шляху немає! Вибирати. Лібералізм, капіталізм, західний індивідуалізм - або Росія! Життя-це бізнес. А в цьому дуже багато допомагати може союз Інтермаріум, тому в рамках того альянсу недорозвитків можуть компенсуванні, а цей альянс захищає свої члені від російського імперіалізму, поки ці члени недорозвинені до рівня членства Європейського Союзу. 

Шандор Фйольлварі - угорський історик, політолог, викладач литовської мови Дебреценського університету (Угорщина)