• неділя 28-го листопада 2021
  • Меню

Світовий порядок у фокусі світ-системного аналізу

08:52, 1-го жовтня 2021 · Джерело: institutedd.org

Світовий порядок у фокусі світ-системного аналізу
Попри те, що світ останнім часом став більш розрізненим та конкурентним, далеко не всі поділяють думку про кінець глобалізації. Скоріше ми є свідками тимчасового відкату назад. Адже глобалізація є необхідною умовою існування сучасного капіталізму.

Крім того людство стикається із проблемами, які не можуть бути вирішеними країнами порізно. Тому ми досі потребуємо концепцій, які вивчають не окремі країни у їх взаємозв'язку із іншими (так званий державоцентричний підхід), а глобальну систему, яка визначає характер відносин між складовими її елементами.
Впливовою і на сьогодні однією з найбільш поширених концепцій світового порядку є Світ-системний аналіз, який також відносять до теорії залежності. Дана концепція об’єднує багатьох учених, але як правило її пов’язують із найвідомішим представником світ-системного аналізу американським соціологом І. Валлерстайном.
Світ-системний аналіз Валлерстайна не розглядає окремі країни. Його об’єктом стає світ як системне ціле. Це видається правильним, з огляду на те, що окремі країни сьогодні все більше включаються в глобальну систему. Таким чином, окремі суспільства розглядаються як похідні від великих соціальних систем. Саме такі великі системи є об’єктом світ-системного аналізу.
Отже, Валлерстайн, за його словами, “висунув пробну гіпотезу”, що в історії існувало три форми історичних систем, а саме: міні-системи, світ-імперії та світ-економіки. Хоча він вказує на те, що цілком можливо визначити й інші форми. Ця “пробна гіпотеза” в роботах дослідників Валлерстайна перетворилась на одну з ключових позицій його світ-системного аналізу.
Форма історичної системи у Валерстайна - це певні кордони цієї системи, в межах якої люди та вона сама існують і відтворюються під впливом розподілу праці. Таким чином, міні-системи - це малі форми систем, які є малими і за розмірами, і за часом існування. Міні-системи відзначались культурною однорідністю та взаємністю, як фундаментальним принципом організації життя. На відміну від міні-систем, світ-імперії є великими культурно неоднорідними політичними структурами. В основі логіки існування такої системи є збір данини центром та її перерозподіл серед тонкої мережі чиновників. Найбільш відомими та значими світ-імперіями були, наприклад, Китай, Єгипет, Римська імперія. Світ-економіки є ще більш масштабними структурами, які представляють собою нерівномірні ланцюги менших структур, що включають виробництво, чисельні політичні структури. Базова логіка світ-економіки полягає в тому, що прибуток розподіляється нерівномірно, зосереджуючись в руках тих країн, які спроможні досягнути монопольного становища в ринкових мережах. Це логіка капіталістичної світ-економіки, яка виникла із консолідації економіки та поглинула інші форми історичних систем, досягнувши глобальних масштабів [Валлерстайн И. Миро-системный анализ. URL : https://nsu.ru/filf/rpha/papers/geoecon/waller.htm#text1].
Для світ-системного аналізу, як і для теорії залежності, важливою проблемою є те, як розподіляються ресурси в системі, яка розвивається нерівномірно. Таким чином, світ розглядається як система нерівностей між країнами. Дихотомія центр-периферія у світ-системному аналізі доповнюється напівпериферією, яка стає проміжною між центром та периферією. Країни ядра світ-системи мають значно вищі економічні показники та рівень життя, а отже домінують над країнами напівпериферії та периферії. Така нерівномірність розподілу призводить до того, що країни периферії та напівпериферії далеко не завжди погоджуються на свій залежний стан, що призводить до конфліктів та повстань.
Як бачимо, світ-системний аналіз фокусується на економічній нерівності, яка є першопричиною інших залежностей. Тому, світ-системний аналіз для описання ключових відносин між складовими світ-системи використовує економічну термінологію. Зокрема, такі поняття як інвестиції, торгівля та ін. Звичайно, що в понятійному апараті цієї теорії є місце і концептам, що використовуються і в економіці, і в соціології: наприклад, поділ праці. Зважаючи на те, що світ-системний аналіз досліджує розвиток капіталістичної світ-системи, то логічним є те, що в центрі уваги опиняється капіталістичний принцип максимізації прибутку і його вплив на несиметричний розвиток регіонів світ-системи. Аналізуючи додану вартість світ-системний аналіз фіксує привласнення одними регіонами світ-системи більшої частини ресурсів.
Але формування зон нерівномірного розвитку (ядра-напівпериферії-периферії) визначається не лише концентрацією ресурсів в ядрі, але й тим, що кожній із зон притаманні свої типи виробництва. Якщо в країнах ядра переважає капіталомістке виробництво, яке є високотехнологічним та наукоємним, то економіки країн периферії функціонують на основі трудомісткого виробництва. Напівпериферія і тут займає проміжне становище. Так само у світ-системі розподіляється експлуатація. Якщо ядро експлуатує напівпериферію, то напівпериферія у свою чергу виступає еслуататором стосовно периферії. Таким чином, світ-системний аналіз як і теорія залежного розвитку А. Франка досліджує не тільки глобальний рівень експлуатації, але й її прояви на периферії.
Отже, сучасна світ-система, яку намагаються контролювати країни-гегемони сповнена протиріч на напруги. Результатом цього є намагання країн-напівпериферії змінити своє положення в системі (але не змінити саму систему). Та й в межах самого ядра існує напруга, що може проявлятись і у формах локальних конфліктів на території інших країн. Так, український дослідник війни в Донбасі І. Кононов зазначає, що “в соціологічному співтоваристві, що використовує методологію світ-системного аналізу, часто оцінюють цей конфлікт [в Донбасі] як експортовану на периферію напругу між групами країн ядра, як екстерналізацію напруги між фракціями еліт ядра, націленими на різні режими контролю центрально-європейської периферії” [http://sg-sofia.com.ua/donbass-laboratoriya-vojni-mesto-socialnoj-katastrofi].
Звичайно, що ми можемо обмежитись лише поверховим оглядом ключових засад світ-системного аналізу. Так, сучасна нам світ-система розвивається нерівномірно, що є наслідком домінування країн-гегемонів, які привласнюють основні ресурси та експлуатують зони напівпериферії та периферії. Такий характер капіталістичної світ-системи робить її глибко суперечливою та конфліктною. Але не менш важливою її властивістю, про яку багато хто (свідомо чи ні) забуває, є її історичність. Капіталістична світ-система є динамічною та змінюваною. Сьогодні ми спостерігаємо її трансформацію в країнах ядра, які намагаються перетворити її на більш соціальну. Власне, подібні трансформації капіталізму прогнозував і сам Валлерстайн. Але важливими є зміни усієї системи, а не тільки в ключових країнах, від яких багато в чому залежить характер капіталістичної світ-системи.

Автор
Олександр КОВТУН
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.