• неділя 20-го червня 2021
  • Меню

РОСІЙСЬКОМОВНІ ЗМІ В США ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ МОСКВИ

07:15, 15-го грудня 2020 · Джерело: institutedd.org

РОСІЙСЬКОМОВНІ ЗМІ В США ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ МОСКВИ
Для перемоги над ворогом в наш час не обов’язково утримувати чисельні збройні сили, бронетанкові дивізії, мірятись кількістю авіаносців чи мегатоннами ядерної зброї. Сьогодні надважливим стає не новий, проте вкрай ефективний метод ослаблення ворога: вплив на його населення (або його частину) зсередини.

Перед тим, як говорити про маніпулювання Російською Федерацією російськомовними в США, варто звернутись до двох важливих теоретичних аспектів зовнішньої політики Російської Федерації.

По-перше, варто усвідомити, що у протистоянні демократичного та недемократичного (авторитарного, тоталітарного) політичного режимів останній має очевидну перевагу: недемократичні політичні режими абсолютно вільні у виборі засобів впливу, в тому числі “на полі супротивника” (на території іншої держави). Отруїти шпигуна-перебіжчика зброєю масового знищення (Литвиненко, Скрипаль – Велика Британія)? Без проблем. Заманити в консульство, вбити та розчленувати опозиційного журналіста (тут мова йде вже про Саудівську Аравію та трагедію Джамаля Хашоґджи)? Буде зроблено! Заманити на батьківщину, судити за антидержавну діяльність та стратити (Рухолла Зам — Іран)... Демократичні режими не можуть собі дозволити такої «розкоші»: замовне вбивство опонента, порушення прав людини, корупція – все, це кінець політичної кар’єри. На наступних виборах все це так буде згадано опонентами, що можна навіть не висувати свою кандидатуру. Ну і очевидно, що такою “дрібницею”, як вибори, недемократичні режими теж не “страждають”: які результати намалюють, такі вони і будуть. Хоч 146%, які проблеми? Іншими словами, Російська Федерація в принципі не обмежена в методології впливу та маніпуляцій на російськомовне населення будь-якої держави. Тим більше, завжди можна сказати: “Это не мы”… І російський виборець в це повірить (не повірить — кого то хвилює, результат на виборах відомий наперед). Санкції? Вони ж, за словами Путіна, тільки на користь!

Другим важливим теоретичним аспектом впливу Російської Федерації на населення інших держав є маніпулювання термінами “росіяни” та “російськомовні”. Якщо перші — це етнічні росіяни, колишні (або чинні) громадяни Російської Федерації, то хто другі? І тут ми приходимо до дуже цікавого моменту — це всі, хто говорить російською мовою. І якщо в першому випадку ми говоримо про декілька мільйонів етнічних росіян, то в другому випадку аудиторія стає набагато більшою. Українці, білоруси, євреї, латиші – всі вони стають об’єктом маніпулятивного впливу російської пропаганди. Цінізм маніпуляції з боку РФ ще і в тому, що для кожної держави є нормальним (але в рамках поваги до законів країни перебування) захищати своїх співвітчизників, навіть колишніх, свій етнос закордоном. Але тут… російськомовні! А не росіяни. Чи потребує той російськомовний українець з Нью-Йорку чи узбек з Лос-Анджелесу такої “підтримки”? Навряд. А от бути об'єктом впливу та маніпуляцій з боку російської влади такі індивіди точно стануть.

В Сполучених Штатах проживає багато російськомовних. Свідомо не хочеться наводити цифри, адже знов: не слід плутати росіян та російськомовних! А автоматично долучати до категорії “російськомовних” всіх вихідців з пострадянських держав якось некоректно. Інша справа, що саме в США склалась досить специфічна ситуація, яка, на нашу думку, грає на руку російській пропаганді. В Сполучених Штатах відсутні вимоги до, наприклад, ведення підприємницької діяльності виключно внглійською мовою. Хочеш вивіску ювелірної майстерні на ідиш? Та будь ласка! Російською чи українською? Знов таки — не питання. І ось тут роль російської мови як домінантної мови колишнього СРСР стає дуже помітною: очевидним є бажання бізнесмена охопити рекламою чим більший обсяг потенційних клієнтів. Одразу логіка підкаже йому дати об'яву в, наприклад, “Русский базар” (онлайн газета об’яв для російськомовних в Нью-Йорку) саме російською — більше клієнтів зрозуміють.

Крім того, в США діють російськомовні ЗМІ, і тут мова не йде тільки про одіозні рупори пропаганди на кшталт “Russia Today”. Діють створені в США спеціально для носіїв російської мови (ще раз — російськомовних, а не етнічних росіян!) ресурси “Русская реклама”, “Forumdaily”, сторінки в соцмережах на кшталт “Russian America TV” та десятки інших. Здебільшого такі ресурси переймаються оголошеннями про роботу, наданням послуг та розглядом імміграційних кейсів, тобто стосуються побуту російськомовної громади в Сполучених Штатах. Проте подібні ресурси часто-густо публікують інформацію про внутрішньополітичне та зовнішньополітичне життя в Росії, передруковують інтерв’ю одіозних пропагандистів та просто займаються конспірологією (скільки чудодійних рецептів запобігання COVID-19 пропонують такі ЗМІ! Що не заважає час від часу публікувати “викриття”, що пандемія коронавірусу — то всесвітня змова). Проте найголовніша зброя таких ресурсів — це, як ми вже наголошували, маніпулювання поняттями “росіянин” та “російськомовний”, розмивання межі між етнічними групами з пострадянських держав та утворення між ними відчуття спільності, спорідненості, однаковості.

Отже, Російська Федерація використовує демократичність американського суспільства для функціонування своїх агентів впливу та спроб формування суспільної думки у населення Сполучених Штатів. Об'єктом такої діяльності виступають російськомовні, “піклуванням” про інтереси яких Москва пояснює свою активність, маніпулюючи термінами “росіянин” та “російськомовний”. Методами протидії такій діяльності з боку України може бути активна підтримка громадських організацій української громади в США (тут мова навіть не про фінансування, а про медійну та організаційну підтримку), популяризація їх діяльності в Україні. З боку українців, які стають об'єктами впливу та “обробки” з боку таких ЗМІ методами протидії повинні бути перманентна інформаційна гігієна та критичне мислення.

Автор
Олег Козачук
доктор політичних наук , Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.