• середа 27-го жовтня 2021
  • Меню

Прозахідний вибір Молдови: можливості та виклики

06:55, 13-го липня 2021 · Джерело: institutedd.org

Прозахідний вибір Молдови: можливості та виклики
Для проєвропейської лідерки Республіки Молдова Маї Санду розпуск парламенту був чи не найдієвішим способом покласти край конфлікту, який тривав декілька місяців з парламентською більшістю, підтримуваною Кремлем. Власне, що й сталося 28 квітня 2021 року.

А вже 11 липня у Молдові відбулися достроковіпарламентські вибори, які були одним із передвиборчих постулатів Санду. І які іще задовго до їх проведення були охрещені експертними колами вибором між обіцянкою проєвропейських сил щодо «очищення політики» й здійсненняантикорупційних реформ та підтримкою status quoпартіями-симпатиками Російської Федерації.

Майже повний політичний консенсус щодо необхідності проведення позачергових виборів до парламенту Молдови було досягнуто через хаос і глухий кут, що виник після попередніх виборів 2019 року. Такий крок підтримали й соціалісти колишнього президента країни Ігоря Додона, які мали найбільшу кількість місць в парламенті, але, побоюючись прогнозованого погіршення результату, відкладали розпуск парламенту та оголошення нових виборів.

Варто зазначити, що молдавські політичні опоненти є повними протилежностями один одного. Так, тісно пов’язана із Санду партія «Дія і солідарність» (ПДС або PAS) апелює переважно дотих виборців, які хочуть, щоб країна приєдналася до Європейського Союзу. Головне гасло — боротьба з корупцією, яка була тягарем майже для всіх попередніх урядів, включаючи соціалістів Додона.

«Місце злодіїв не в політичних дебатах, а у в’язниці. Відповісте 11 липня перед судом народу, а після 11 липня — перед звичайним», — так своїм опонентам напередодні голосування заповідали представники ПДС.

Соціалісти та комуністи, зі свого боку, хочуть, щоб Молдова приєдналася до Євразійського економічного союзу, в якому домінує Росія. Вони також вимагають для російської мови статусу «мови міжнаціонального спілкування», тобто мови, на якійповинні спілкуватися представники різних етнічних груп країни.

«Там сидять люди, яким віддають накази з-закордону — американці, європейці, румуни», — не залишився у боргу Ігор Додон, говорячи про нинішню президентську адміністрацію. Він взявучасть у виборах на чолі своєї соціалістичної партії(ПСРМ), уклавши перед початком кампанії союз із комуністами на чолі з іншим колишнім главою держави Володимиром Вороніним.

Таким чином, Республіка Молдова опинилася на своєрідному цивілізаційному роздоріжжі — або держава рухатиметься прозахідним вектором розвитку, або проросійським. І громадяни Молдови 11 липня зробили свій вибір.

За результатами народного волевиявлення партія чинної президентки Маї Санду набрала 52,8% голосів виборців. А це означає, що в Молдові проєвропейська сила, представлена як президентом, так і парламентською політсилою, вперше матиме монобільшість та зможе самостійно сформувати уряд.

У свою чергу, за блок ПСРМ-ПКРМ проголосували 27,17% виборців, за партію бізнесмена Ілана Шора («Шор») — 5,74%. Решта партій не набрали 5%, необхідних для проходження до парламенту.

Цілком очевидно, що перемога ПДС на виборах — хороша новина як для Кишиніва, так і для Заходу, зокрема ЄС, з яким від 2014 року діє Угода про асоціацію. Адже президентка Санду, маючи усю повноту влади, може втілити обіцяні нею під час виборчої кампанії антикорупційні реформи та зміцнити верховенство права в державі.

Євросоюз, зі свого боку, задля того, щоб реформи у Молдові втілилися повною мірою в життя, повинен підтримати республіку на її європейському шляху розвитку. За допомогою, зокрема, вливання серйозних інвестицій, чим допоможе як подолати бідність у Молдові, а отже зменшити відтік молодого та працездатного населення, так і зберегти привабливість європейської ідеї для більшості її жителів — задля запобігання в майбутньому нового проросійського реваншу.

До речі, в ЄС схвально відгукнулися про результати парламентських виборів у Молдові, яківважають ознакою того, що громадяни країни «прихильні принципам демократії і правової держави».

«Зараз ЄС з інтересом чекає спільної роботи зі стабільним та сильним урядом і парламентом, щоб відповісти на виклики, з якими стикається Молдова. Пам’ятаючи про те, що наша політика строго обумовлена, ми готові підтримати впровадження довгоочікуваних реформ, які лежать в основі Угоди про асоціацію ЄС-Молдова», — зазначено успільній заяві верховного представника Євросоюзу Жозепа Борреля та комісара ЄС з питань розширення і політики добросусідства Олівера Вархелі.

Перемогу проєвропейської партії не забарилися прокоментувати й у Москві. Так, віцеспікер Ради федерації Федеральних зборів Росії Костянтин Косачов заявив, що на результати виборів у Молдові вплинули західні сили, але Росія готова до діалогу з новим парламентом.

«Швидше за все Молдову очікує досить сильний прозахідний крен у зовнішній політиці. Найгірший сценарій — спроба форсувати події щодо Придністров’я, яке, як вважається, є перешкодою на шляху Молдови до Євроатлантичних структур. І тому підсумки молдавських виборів поки швидше насторожують», — зазначив російський політик.

Натяк недвозначний. Фактично, РФ далазрозуміти, за які ниточки продовжуватиме смикати, у випадку, якщо Молдова аж надто «кренитиметься» у бік Заходу. Й старий перевірений важіль впливу —розпалювання конфліктів в межах сувереннихтериторій «непокірних» країн — завжди є на озброєнні Кремля, який неодноразово використовувався і продовжує застосовуватися як у Молдові, так і в деяких інших державах, зокрема Україні та Грузії.

«Залишається сказати традиційне: розраховуємо все ж на розсудливість нових молдавських лідерів, і в свою чергу готові до діалогу з усього комплексу двосторонніх відносин», — не можна не зазначитипопередження віцеспікера Косачова.

Втім, де саме, на думку російського політика, проходитиме межа «розсудливості» новообраних політичних еліт Молдови — запитання, яке для широкого загалу наразі залишається без відповіді. Поки що…

Автор
Станіслав Желіховський
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.