• понеділок 1-го березня 2021
  • Меню

Мовні пристрасті в Молдові

10:36, 5-го лютого 2021 · Джерело: institutedd.org

Мовні пристрасті в Молдові
Січень 2021 року відзначився запеклими мовними дискусіями в молдовському суспільстві. Вони були спричиненими рішенням Конституційного Суду про визнання неконституційним закону про функціонування мов на території Молдови, котрий надавав російській статус мови міжетнічного спілкування. Тобто, де факто, робив її другою державною.

З рішення суду випливає, що цей закон фактично дублює вже існуюче мовне законодавство і обмежує права мов інших етносів, які проживають на території республіки. Таке рішення КС викликало бурхливу реакцію зі сторони соціалістів та їх прихильників, які почали заявляти про утиск прав національних меншин в країні.

Ще 3 грудня 2020 року, Партія соціалістів Республіки Молдова, разом з партією «Шор» та депутатською групою «Pentru Moldova» створили нову більшість в парламенті, яка відразу проголосувала, з порушенням процедури, за 14 законопроектів, серед яких і закон про статус російської мови. Профільні комісії та громадські організації дали критичну оцінку цьому законопроекту, а деякі, навіть не бачили його до висування на голосування. Єдине що в цьому законопроекті було чітко визначено, це статус російської мови, як мови міжетнічного спілкування. Для чого ж соціалістам потрібен був цей закон саме зараз?

Якщо звернутися до статистики, то доцільність такого кроку є незрозумілою. За даними перепису 2014 року в Молдові державною мовою спілкуються 78,6% громадян. Щодо російської мови то 14,5% вказали її як мову «спілкування», а рідною її вказали 9,7%. Етнічними росіянами себе вважають лише 4,1% від населення, решта є представниками інших національностей (українці, гагаузи, болгари та інші). Якщо ж розглянути дані по кожній окремій національності, то виявиться, що, наприклад, із загальної кількості українців, які складають 6,6% від всього населення Молдови, 61% вказали саме українську, як мову, котру використовують частіше всього для спілкування. Схожа ситуація з гагаузами (63,8% з 4,6% від загальної кількості ) та болгарами (59,8% з 1,9% від загальної кількості). В такому випадку у рішенні суду обґрунтованого та справедливо вказано, що надання російській мові особливого статусу є дискримінацією інших етнолінгвістичних груп. Якщо ж подивитися на світову практику, то саме державна мова і виконує роль мови міжетнічного спілкування. Інші мови можуть отримувати статус регіональної і мати преференції на окремій території, але на державному рівні діє єдина мова. Така практика, наприклад, в Австрії, де функціонує єдина державна і ще три регіональні мови на певних федеральних землях. Так функціонують мови і… в Росії. Єдина державна мова і національні - в межах автономій. Принаймні, так мало би бути...

Повертаючись до Молдови, тут також діє система «державна - регіональна мова». Закон про статус представників національних меншин надає право громадам використовувати свою мову в межах окремих адміністративних одиниць. Проблема в тому, що іноді представники самих меншин не завжди про це знають, що дає підстави для маніпуляцій.

Російська мова вже мала в Молдові статус міжетнічного спілкування. Ще в серпні 1989 року було прийнято закон про функціонування мов на території тоді ще МРСР, який повертав румунській - статус державної, але, в той самий час, надавав особливий статус російській мові. Це було кроком на зустріч сепаратистам з Гагаузії та Придністров’я, які тоді погрожували відокремленням у разі зміни статусу російської мови в республіці. Однак, запропонований компроміс не допоміг і, після підбурювань з боку Москви, обидва регіони все ж оголосили про свою незалежність. Гагаузію вдалося реінтегрувати як автономію у 1994 р., а в Придністров’ї все закінчилося війною і замороженим конфліктом, який триває до цих пір. Та все ж, цей закон функціонував протягом всіх ціх років, а ж, поки у 2018 році Конституційний Суд не припинив його дію. Підстави були ті ж самі, що і в 2021-му році. На той момент Ігор Додон вже два роки був президентом. А з 2019 року практично вся повнота влади знаходилася в його руках та лояльній йому партії соціалістів, але мовне питання нікого тоді не хвилювало. Лише у грудні 2020 вони знову до нього повернулися. Чому? Що змінилося?

В листопаді 2020 року Додон програє президентські вибори кандидату від проєвропейських сил Майї Санду. Соцопитування показують, що у випадку нових парламентських виборів проєвропейська партія «ПАС» набирає більше ніж ПСРМ. Саме в цей час соціалісти і піднімають тему мови, свідомо протягуючи через парламент закон, який буде скасовано Конституційним судом. Як тільки стало відомо про рішення судової інстанції, ПСРМ почала педалювати тему русофобії та шовінізму в Молдові.

Більша частина молдовського суспільства здивована такою поведінкою соціалістів. Навіть, деякі з інших проросійських політиків, такі як Марк Ткачук та Ренато Усатий, висловилися проти дій ПСРМ, які, на їх погляд, цілеспрямовано розпалюють міжетнічний конфлікт. Політики зауважують, що подібні дії соціалістів можуть мати важкі наслідки для Молдови. І це бачить кожна розсудлива людина. Але Додон більше переймається необхідністю мобілізувати свій електорат на можливих дострокових парламентських виборах. Головним електоратом для ПСРМ переважно є представники національних меншин, які проживають на півночі та півдні країни. Однак, останнім часом соціалісти втрачатють вплив навіть на цю категорію людей. В той самий час, Санду стала першим кандидатом з правого флангу, яка починає налагоджувати діалог з представниками нацменшин. Якщо вона матиме успіх на цьому терені, то політичний капітал ПСРМ буде підірвано. В цих умовах, проросійська партія соціалістів, на чолі зі своїм новим старим лідером Додоном (у грудні 2020 він знову очолив ПСРМ, в якій він головував до свого президентства), не знайшли нічого кращого, ніж, витягнувши із шафи мовне питання та залякувати громадськість шовінізмом, націоналізмом та фашизмом. Нічого не нагадує?

Реакція зі сторони Росії не забарилася. Практично відразу, МІД РФ висловив своє занепокоєння рішенням Конституційного суду Молдови, оскільки побачив в ньому вплив зовнішнього управління і порушення прав людини. Однак, в подібних заявах з боку Росії нема нічого нового. Кремль багато років спекулює темою російської мови в своїх інтересах, підтримуючи розпалення міжетнічних конфліктів, тримаючи колишні країни-сателіти в сфері свого впливу, а іноді і як підстави для збройного втручання, як це було в Україні, в 2014 році та Молдові - в 1992.

Сьогодні ПСРМ, за підтримкою Росії, буквально створює конфлікт на рівному місті. Але, загалом, для Молдови такі необачні дії політиків можуть нести дуже негативні довгострокові наслідки. Як показує історія - міжетнічні конфлікти дуже легко розпалити і практично неможливо загасити…

Автор
Roman Russu
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.