• середа 27-го жовтня 2021
  • Меню

Геополітичний проєкт Інтермаріум: від колективного страху до соціального капіталу

08:32, 7-го січня 2021 · Джерело: institutedd.org

Геополітичний проєкт Інтермаріум: від колективного страху до соціального капіталу
Колективна дія, відповідно до класиків соціології, може відбутися або на основі спільних цінностей, орієнтирів та прагнень – те, що зв’язує й склеює соціальні групи або цілі країни і що ми називаємо зараз соціальним капіталом, або на основі страху перед спільною загрозою чи ворогом.

Цитуючи теоретиків соціального дарвінізму, індивіди чи колективи можуть об’єднатися перед екзистенціальною загрозою і співпрацювати, закриваючи очі на колишні протиріччя. Після того як загроза зникає, співпраця зводиться до мінімуму. Переносячи цю теорію на геополітичний ґрунт, проєкт Інтермаріум (Міжмор'я, Ініціатива Трьох Морів тощо) часто виникав у минулому саме як наслідок колективного страху, а не як прояв довіри до сусідів та спільних цінностей. На жаль, і в 2020 році Інтермаріум будується на принципах колективного страху, а не на соціальному капіталі.

Для країн, які знаходяться недалеко від кордону з Росією, або які донедавна були в одному соціалістичному таборі, РФ виконує роль «страшилки», хижака, що змушує інші тварини «геополітичного лісу» співпрацювати для того щоб вижити. Завершую цей екскурс у соціальний дарвінізм та теорію держави як організм Фрідріха Ратцеля констатацією того факту, що Інтермаріум поки що не створив на колективному рівні дієвого соціального капіталу, про якого ми могли б говорити на рівні міжнародних відносин або на рівні внутрішніх соціальних настроїв.

Це досить спрощена, альтернативна схема аналізу проєкту Інтермаріум, який передбачає, якщо використовувати елементи офіційного дискурсу,тісні політичні, суспільні, економічні, культурні відносини між країнами, які знаходяться між трьома морями. Очевидною та дуже гострою є проблема слабкого економічного підґрунтя такого союзу, різні соціуми, історичні протиріччя між країнами та між політичними елітами.

Для країн Інтермаріуму перехід від колективного страху до соціального капіталу є завданням досить непростим. Якщо проаналізувати окремо трикутник Україна – Румунія – Р.Молдова, говорити про високий рівень довіри між цими країнами досить важко, економічні проєкти не є пріоритетними, а суспільства ще живуть історичними ресентиментами, які не дозволяють побудувати стійку систему співпраці.

Історичне минуле є каменем спотикання і у відносинах між Україною та Польщею, між Угорщиною та Румунією, між країнами Балканського півострова тощо. Трагічні сторінки минулого не дозволяють оптимістично дивитись на геополітичний проєкт Інтермаріум з точки зору його стійкості та наповнюваності соціальним капіталом. Тобто, будується форма без належного змісту, а економічних ресурсів необхідних для компенсації цих соціальних ніш явно не достатньо.

У 2020 році у Таллінні відбувся 5-ий саміт Ініціативи Трьох Морів, на якому було обговорено питання значного розширення Фонду Ініціативи Трьох Морів для реалізації спільних проектів. Фонд складається з внесків банків розвитку Польщі та Румунії, а також Латвії та Естонії. Братимуть участь у наповнюванні фонду Болгарія, Хорватія, Словенія, Угорщина та Литва. США пообіцяли додати 300 мільйонів доларів до цього фонду, який включає 1,3 мільярда доларів з можливістю розширення до 4 мільярдів.

Таким чином, під патронатом США, окремі країни ЄС, учасниці проєкту Інтермаріум, будуть залучені до проектів Фонду Ініціативи Трьох Морів для реалізації транспортних, інфраструктурних та енергетичних проектів по вісі північ-південь.

Після цього саміту, який відбувся у жовтні 2020 р., експерти з України, Білорусі та Р.Молдови висловили своє незадоволення тим, що цей фонд, реально необхідний для зміцнення Інтермаріуму, передбачений переважно для країн-членів ЄС, а наслідком цього може стати певна ізоляція колишніх радянських республік. Де-факто, Фонд Ініціативи Трьох Морів засновується на досить прагматичних цілях та взаємодії між країнами ЄС та НАТО. Спроби Польщі обговорити можливе залучення України до цього формату не мали жодного результату у зв’язку з певною недовірою (повертаємось до теми соціального капіталу) до колишніх країн СРСР щодо їх спроможності ефективно реалізувати амбітні проєкти.

З моєї точки зору, фрагментація Інтермаріуму на 1) Економічний Інтермаріум – з Фондом для розвитку виключно країн ЄС та НАТО та 2) Безпековий Інтермаріум – з тісною співпрацею на рівні Міністерств Оборони та Служб Безпеки, буде великою помилкою, фальш-стартом цього проєкту.

Без перспектив розвитку та лише на основі дискусій без подальших кроків поглиблення співпраці, Інтермаріум не буде привабливим проєктом для пострадянських суспільств, які шукатимуть нових геополітичних та гео-економічних орієнтирів (можливе зближення з Росією, Китаєм, Індією тощо). Цим скористаються інші міжнародні актори, які й так беруть участь у процесі внутрішньої та зовнішньої фрагментації учасниць Інтермаріуму через: fake-news, гібридну війну, економічну дипломатію, культурну дипломатію, сіяння недовіри до сусідів та стимулювання конфліктогенних ситуацій у країнах та між країнами ЦСЄ.

Інакше кажучи, незважаючи на цікаві та змістовні розмови про Інтермаріум, цей геополітичний проєкт є лише на стадії запуску – з явними геополітичними контурами, але без чітких економічних або політичних меж. Для накопичення соціального капіталу у відносинах між країнами Інтермаруму потрібні зусилля для зближення інформаційних просторів, підтримки інституцій громадянського суспільства та широкої реалізації проектів у сфері безпеки та економічного розвитку. У протилежному випадку, Європа різних швидкостей матиме й Інтермаріум різних швидкостей, але з великим ризиком того, що країни, які дуже відставатимуть від загальної групи перестануть відчувати себе частиною єдиної міжнародної спільноти і почнуть рухатись у протилежному напрямку.

Автор
Марін ГЕРМАН
кандидат політичних наук, директор Інституту Політичних Студій та Соціального Капіталу, головний редактор Медіа Центру БукПресс (м. Чернівці)
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.