• п’ятниця 21-го січня 2022
  • Меню

Експертна думка: візит президентки Молдови Майї САНДУ до України

12:43, 14-го січня 2021 · Джерело: institutedd.org

Експертна думка: візит президентки Молдови Майї САНДУ до України
12 січня 2021 року відбувся закордонний візит новообраного президента Республіки Молдова Майї САНДУ до України. Візит охрестили як знаковий, зважаючи на те, що це був другий робочий день президента сусідньої держави та перший офіційних закордонний візит.

Офіс Президента України та Адміністрація Президента Молдови надали високу оцінку рівню діалогу та досягнутим домовленостям глав держав. За коментарями та баченнями перспектив розвитку відносин з сусідньою Молдовою, Інститут демократизації та розвитку також звернувся до партнерів, експертів-міжнародників .

 Олександр КОВТУН

Перший офіційний візит М. САНДУ до Києва – важливий політичний жест і знак того, що Україна й Молдова знаходяться на шляху усвідомлення спільних інтересів. Крім цього, це недвозначний натяк Росії на те, що обидві країни скоріш за все візьмуть курс на кооперацію в протистоянні її політиці в регіоні. Точок дотику в обох країн багато і президентка Молдови зробила перший крок до узгодженої спільної політики наших країн. Тому, з великою ймовірністю у відносинах України й Молдови починається новий етап, який має усі підстави бути конструктивним та взаємовигідним.

Станіслав ЖЕЛІХОВСЬКИЙ

Візит новообраної президентки Молдови Маї САНДУ до України був дійсно символічним та знаковим. Навіть попри те, що Молдова є парламентською республікою, тобто фігура президента є не такою вагомою, як в країнахпрезидентського чи змішаного типу, приїзд саме глави держави має вагоме значення.

Як відомо, за каденції попереднього очільника Молдови Ігоря ДОДОНА, через його проросійські погляди, зокрема щодо питання приналежності Криму, відносини між Києвом та Кишинівом опинилися на доволі низькому рівні. А це неприпустимо для країн, які є тісно пов’язані між собою, що мають як подібне минуле, так і прагнуть до європейського майбутнього.

Та найбільш головною ознакою є схожість сучасних проблем, таких як:порушення територіальної цілісності, присутність проросійського лобі, великі економічні виклики, тощо. Об’єднання зусиль для їх подолання було б важливою віхою не лише для України та Молдови, а й для усього регіону. Адже втілення помітних успіхів у державах формату «ЄС + 3 асоційовані партнери» могло би стати орієнтиром для інших пострадянських країн, що знаходяться в межах Балто-Чорноморської осі, з послабленням російського геополітичного впливу.

Тому важливо, що під час візиту було погоджено: збереження форматупереговорів «5+2» (Придністровське питання), поставлення в пріоритетекономічного імпульсу (енергетика, інфраструктура, транспорт, транзит), зосередження на викликах та загрозах, що впливають на безпеку, зацікавленість стати частиною «Ініціативи трьох морів», тощо.

Окремо слід відзначити намір українським і молдовським лідерами створити Президентську раду, в рамках якої формуватиметься стратегія такоординуватимуться дії для вирішення двостороннього порядку денного. Тут варто підкреслити, що подібний форум було започатковано у листопаді минулого року під час візиту президента Польщі Анджея ДУДИ до Литви — для зустрічей іпереговорів на складні теми. А це, без перебільшення, є підняттямдобросусідських відносин на ще вищий рівень.

Євген МАГДА

Україну і Молдову об'єднує низка проблем і можливостей, ну насамперед це наслідки російського гібридного впливу у самопроголошеному Придністров'ї, окупованому Криму і на Донбасі. Це прагнення наших держав стати членами Європейського союзу, це чорноморська безпека, яка теж є об'єднуючим фактором, проте я вважаю, що візит президента Молдови Майї САНДУ до Києва пройшов у форматі завищених очікувань, а не реальних можливостей. Справа в тому, що САНДУ очолює парламентську республіку й обсяг її повноважень не надто великий, говорити про реалізацію, досягнутих у Києві, попередніх домовленостей можна лише у контексті майбутніх парламентських виборів, які Майя САНДУ планує провести навесні влітку 2021 року, проте ,  на сьогоднішній момент, цього рішення немає і треба тверезо дивитися на шанси її соратників формувати майбутній уряд Молдови.

У мене є певні сумніви стосовно доцільності будівництва швидкісної траси Київ - Кишинів, тому, що я не зовсім розумію, які саме товари і послуги, в якому контексті, будуть нею пересуватися чи буде відповідний пасажиропотік цієї траси, перспективи експорту електроенергії з України до Молдови виглядають більш реалістичними, проте треба враховувати, що прагнення України побудувати гідровузол на Дністрі Молдова не буде сприймати з розумінням і , власне, буде максимально цьому чинити опір, оскільки екологія Дністра для суспільства Молдови є надзвичайно чутливим питанням. Повідомлення про те, що в лютому почнеться вакцинація громадян Молдови, яке прозвучало під час перебування Майї САНДУ у Києві можна сприймати як своєрідний тролінг, тому, що у Кишиневі добре знають про ті проблеми з вакцинацією з якими зіткнулася сьогодні Україна.Отже,  резюмуючи, можна сказати наступне - що прозвучали гучні декларації, однак говорити про конкретну взаємодію на сьогоднішній момент не випадає, для цього потрібно дочекатися формату майбутнього парламенту й майбутнього уряду Молдови, ну і плюс звичайно необхідно проводити більш активну політику офіційного Києва, не лише Молдові, а і на  всьому пострадянському просторі.

Роман РУССУ

Говорячи про результати візиту президента Молдови Майї САНДУ в Україну, треба, в першу чергу, відмітити відновлення діалогу між нашими країнами. За останні роки вирішення низки питань та проблем в двохсторонніх відносинах гальмувала саме відсутність повноцінного спілкування між Кишиневом та Києвом. Також треба відмітити не тільки відновлення діалогу як такого, а і створення нових платформ для його проведення і його моніторингу на різних рівнях.

Звісно, не можливо не звернути увагу на оголошені ініціативи, пов’язані з галузями енергетики та інфраструктури. Але треба також розуміти, що це більш довгострокові проєкти стратегічного характеру. В Молдові, наприклад, розпочати рух до їх імплементації можливо буде тільки після вирішення питання дієздатного уряду та парламенту, тобто, скоріш за все, після дострокових парламентських виборів, дата і можливість проведення котрих ще не визначена. Тому, на мій погляд, більше уваги заслуговують рішення, які стосуються інтеграційних процесів в регіоні, спільний порядок денний в рамках Східного партнерства та питання інших інтеграційних процесів в регіоні. Це справді важливий і позитивний крок для обох країн і може посприяти укріпленню рівня безпеки в регіоні.

Головним плюсом є те, що і в Кишиневі, і в Києві почали усвідомлювати, що від налагодження добросусідських відносин між двома державами, виграють обидві сторони.

Автор
Людмила Черкас
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.