• п’ятниця 30-го липня 2021
  • Меню

Divide et impera: як «друзі Кремля» розкололи «Вишеград»

08:02, 30-го квітня 2021 · Джерело: institutedd.org

Divide et impera: як «друзі Кремля» розкололи «Вишеград»
26 квітня прем’єр-міністр Республіки Польща Матеуш Моравецький скликав термінове засідання очільників урядів країн «Вишеградської групи» (V4), за результатами якої Чехія, Польща, Словаччина і Угорщина затвердили спільну декларацію, яка засуджує російську військову таємну операцію в Чеській Республіці у 2014 році. Так, сторони наголосили, що «вони рішуче засуджують протиправні та жорстокі дії агентів російської розвідки».

Втім, декларація країн V4 звучить дещо інакше, ніж її початкова версія. Позиція угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана сприяла притупленню гостроти документа. Адже попередній варіант декларації, підготовлений Польщею, був набагато жорсткішим ніж той, що побачив світ.

Зокрема, польська версія документу закликала відмовитись від проєкту газопроводу «Північний потік-2» і висловлювала рішучу підтримку Україні та Білорусі. Там було сказано, що газогін «негативно вплине на енергетичну безпеку Європи».

Однак, як відомо, глава угорського уряду підтримує добрі стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним. Для прикладу, Орбан голосно критикував санкції проти РФ за окупацію Кримського півострову. Також Угорщина є єдиною країною Євросоюзу, яка використовує російську вакцину «Sputnik V» проти COVID-19.

Саме через позицію Будапешта, яка різко контрастує з критичною по відношення до дій Кремля лінією Варшави, остаточна декларація V4 про солідарність з Прагою отримала на виході скорочений варіант. До того ж, Угорщина є наразі єдиною з держав «Вишеградської групи», яка, за словами міністра закордонних справ цієї країни Петера Сіярто, не висилатиме дипломатів РФ на знак солідарності із Чехією.

«Ми висловили свою солідарність, поки що ми не плануємо жодних інших кроків», — наголосив угорський дипломат у середу, 28 квітня, на пресконференції за підсумками зустрічі з румунським колегою Богданом Ауреску.

Усе було б зрозуміло. Адже лояльною до Росії позицією угорського уряду навряд чи можна когось здивувати, особливо сусідні держави, включаючи Україну.

Втім, не лише Віктор Орбан. Так, напередодні засідання V4, Мілош Земан — президент країни, постраждалої від диверсійних атак — виступив на телебаченні із заявою, що в таємному звіті Служби безпеки та інформації (BIS) немає твердих доказів чи свідчень причетності Росії до вибухів семирічної давнини.

«Я можу заявити, що у звіті BIS йдеться, і я підкреслю це речення: немає ніяких доказів того, що два агенти знаходилися в районі Врбетіце. Адже при обстеженні другого майданчика незадовго до вибуху вибухової системи в них не виявлено», — зазначив лідер Чехії.

Цими словами Земан, який також славиться своєю проросійською орієнтацією, фактично підіграв Росії, завдавши шкоди репутації своєї країни. Адже цитати його заяви дуже швидко перебрали російські провладні ЗМІ.

Висловлювання президента Чехії спростував прем’єр-міністр Андрей Бабіш. За його словами, влада Чехії розглядає лише одну версію інциденту у Врбетіце, а саме причетність російських спецслужб.

Та чи ще довго чеський прем’єр наполягатиме на «російській» версії теракту? Адже Земан, політичний союзник Бабіша, має важелі впливу на останнього у контексті повернення дотацій пов’язаному з Бабішем холдингу «Агроферт», які Державний сільськогосподарський фонд Чехії перестав видавати два роки тому.

Саме із-за дотаційного питання Бабіш може лишитися прем’єрського крісла. Втім, президент Земан може його уберегти від такої ситуації.

Особливо це стало актуальним саме зараз — після того, як аудит Європейської комісії виявив, що Бабіш має конфлікт інтересів через контроль над цільовими фондами, пов’язаними із холдингом.

«На підставі цієї оцінки служби Комісії вважають, що група «Агроферт» підпадає під заборону... закону про конфлікт інтересів», — написали аудитори у підсумковому звіті, опублікованому 23 квітня.

На що Бабіш заявив чеському інформаційному агентству «ČTK», що це «цілеспрямований та маніпульований аудит, штучно викликаний професійними інформаторами з лав «Піратів»». Він наголосив, що неприпустимо для «деяких чиновників» тлумачити чеські закони.

Цікаво, що Іван Бартош — лідер «Піратської партії», яку у негативному ключі згадав чеський прем’єр — розкритикував, зі свого боку, інтерв’ю Мілоша Земана, в якому той поставив під сумнів причетність до вибухів РФ. Чим змусив Андрея Бабіша сісти на своєрідний політичний шпагат.

Втім, наявність як внутрішніх, так і зовнішніх опонентів може стати підставою для укріплення політичного союзу «Земан-Бабіш». А тому позиція Чехії щодо російського сліду у Врбетіце може з часом отримати набагато м’якіших, ніж вона мала досі, форм — коли і президент, і прем’єр говоритимуть щодо російського сліду у вибухах в унісон. Тобто намагатимуться максимально уникати цієї версії загадкових подій 2014 року.

Отже, позиція «друзів Кремля» щодо шпигунського скандалу має усі шанси розколоти «Вишеградську групу» на два умовні табори, де один, на чолі із Польщею, воліє жорсткої відповіді Кремлю, інший, на чолі з Орбаном та Земаном, має тенденцію до поступливості. Така дихотомія напрочуд вигідна Росії, для якої давньоримський принцип «розділяй і володарюй» (divide et impera) із покін віків є чи найголовнішим інструментом для досягнення геополітичних цілей у регіоні.

Автор
Станіслав Желіховський,
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.