• неділя 28-го листопада 2021
  • Меню

“AUKUS: Кульмінація тектонічного здвигу у міжнародній безпеці”

08:34, 2-го жовтня 2021 · Джерело: institutedd.org

“AUKUS: Кульмінація тектонічного здвигу у міжнародній безпеці”
Сучасна міжнародна безпека зазнає суттєвих структурно-функціональних змін. Помітний відступ від гегемонії США, стрімке зростання Китаю та вихід Великобританії з ЄС мають фундаментальне значення для подальшого стану міжнародної політики. Традиційні загрози витісняють гібридні, у зв’язку з чим розставляються нові акценти у стратегіях НАТО, ЄС і навіть ОДКБ, а центр сили у світовій політиці зміщується з Заходу на Схід.

У таких кризових умовах як протистояння США та Китаю і ерозії партнерських відносин між західними країнами 15 вересня сталася подія, яка приголомшила міжнародне співтовариство та продемонструвала, що розстановка сил у світовій політиці набуває неочікувані вектори розвитку. Цього дня США Джозеф Байден, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон під час онлайн-конференції заявили про створення військово-політичного союзу “AUKUS”. Згідно з заявою Байдена, мета нового альянсу – поглиблення військового та дипломатичної співпраці між країнами в Індо-Тихоокеанському регіоні. Держави планують обмінюватися розвідувальною інформацією, військовими технологіями та науковими знаннями у сфері промисловості та оборони. В інноваційному вимірі “AUKUS” передбачає також взаємодію у питаннях штучного інтелекту, квантових технологій, кібербезпеки.

Варто зазначити, що США, Великої Британії та Австралії вже мають схожі формати взаємодії . Ці країни вже співпрацюють у схожих сферах в рамках АНЗЮС, НАТО, ініціативи «П’ять очей» та Оборонних домовленостей П’яти потуг. Проте, AUKUS відрізняється від цих утворень своєю головною та, що цікаво, неоголошеною метою – протистояння з Китаєм.

Новоутворений альянс можна назвати кульмінацією боротьби з Китаєм, який загрожує інтересам в регіоні всіх трьох держав. Тільки прийшовши до влади, Байден у своєму зовнішньополітичному нарисі вказав головною загрозою Піднебесну. Австралія відчуває себе в небезпеці внаслідок торгової війни з Китаєм, яка виникла після заклику Австралії розпочати розслідування виникнення COVID-19. А Велика Британія після Brexit робить спроби втілити в життя доктрину “Global Britain” та захистити свої інтереси в районі Південно-Китайського моря та Малаккської протоки.

Китайська влада одразу ж виступила з негативною реакцією. Як заявив речник МЗС КНР Чжао Ліцзянь, AUKUS «серйозно підриває регіональний мир та стабільність, підсилює гонку озброєнь». Китай з 2013 року взяв курс на витіснення США з Індо-Тихоокеанського регіону шляхом збільшення обсягів торгівлі з азійськими державами, розбудови військово-промислового комплексу та реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях». Пекін проводить агресивну політику щодо основних союзників Вашингтону – Японії та Тайваню.

Вочевидь, тепер вся увага великих держав прикута до Індо-Тихоокеанського регіону. Там знаходяться ключові морські артерії міжнародної торгівлі, такі як Малаккська протока, Південно-Китайське море та Східнокитайське море. Регіон включає щонайменше 38 країн, які мають 44% світової площі та 65% населення світу, на них припадає 62% світового ВВП та 46% світової торгівлі товарами.

Створення AUKUS супроводжувалося скандалом з союзником США та Великої Британії по НАТО - Францією. У 2016 році Австралія підписала з французькою Naval Group угоду про постачання 12 дизельно-електричних субмарин Shortfin Barracuda вартістю в 31 млрд євро, а в день створення альянсу розірвала контракт та підписала новий - з США, по виробництву 8 атомних підводних човнів. Франція заявила, що їх про розірвання та створення блоку не попереджали, натомість Австралія стверджує протилежне. Експресивно відреагував на ситуацію міністр МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріана, назвавши дії Австралії “ножем в спину” союзників. На виправдання Канберри можна сказати, що французька сторона погано виконувала умови контракту, постійно затримуючи поставки.

Ще більше Париж обурило те, що переговори велися за їхньою спиною з квітня 2021 року, а деталі були узгоджені таємно в червні на саміті «Великої сімки» в Корнуоллі. Як наслідок, Франція відкликала своїх послів з Вашингтона та Канберри. Проте, у недавній телефонній розмові між Байденом та Макроном конфлікт начебто вдалося врегулювати.

Однак, такі дії з боку головного архітектора НАТО вплинуть на поведінку Франції, яка славиться своєю дисидентською політикою у військово-політичному блоці (варто лише згадати про вихід з об’єднаного військового командування у 1966 році). Париж перегляне своє ставлення до нової стратегії Північноатлантичного альянсу, але, найбільш ймовірно, не вийде з утворення. Без допомоги своїх західних партнерів Франції не під силу самотужки проектувати свою силу на глобальному рівні. Яскравим прикладом цьому служить її невдала боротьба з ісламістами в Сахель-Сахарському регіоні.

Що ж до ЄС, офіційна позиція не до кінця зрозуміла. Європейські експерти стверджують, що Брюссель занепокоїла ця новина, частково через те, що наступного дня була опублікована Індо-Тихоокеанська стратегія ЄС, у якій Китай згадувався в контексті співпраці. Звичайно ж, США не подобається, що їх європейські партнери готові йти на поступки їхньому головному суперникові. Масла у вогонь долила поновлена дискусія про військову автономність ЄС та створення сил швидкого реагування, яка виникла на фоні виходу США з Афганістану. Правду кажучи, ідея про європейську армію існує вже два десятиріччя і не має якихось перспектив розвитку без НАТО. Останніми роками оборонні бюджети країн Європи скорочуються, а 80% внесків в НАТО складають країни не-члени ЄС: Норвегія, Ісландія, Туреччина, США і Канада.

Росія все ще не може змиритися з втратою свого іміджу великої держави, здатної впливати на глобальну політику. Кремлю не підходить образ регіонального гравця, але, окрім військової потуги, він не може забезпечити свій вплив ні економічно, ні соціально, ні культурно. Секретар Радбезу РФ Микола Патрушев назвав AUKUS “черговим військово-політичним блоком, чия політика спрямована проти Росії й Китаю”. Шкода розчаровувати чутливий та гордий російський істеблішмент, але США вибудовує свою стратегічну архітектуру в Індо-Тихоокеанському регіоні виключно проти Китаю, для Росії в них існують інші методи стримування.

Хоч географічна сфера діяльності AUKUS далека від України, нашому зовнішньополітичному відомству слід уважно стежити за подальшими подіями та виробляти стратегію реагування. Як вже було сказано, новий військово-політичний блок ознаменував початок нового стратегічного розкладу сил на міжнародній арені і Україні слід розуміти де вона, з ким та які потенційні вигоди та загрози перед нами постають. Намагаючись шантажувати США економічним зближенням з Китаєм, Офісу Президента потрібно бути обережними, бо ставки високі і програш може бути дуже збитковим.

Отож, точки біфуркації в конфігурації сил в міжнародній безпеці досягнуто – США та Китай взяли цілеспрямований курс на конфронтацію, залучаючи нових союзників та ігноруючи старих. Європа вже перестала бути центром сили в міжнародній політиці, нові акценти розставлено, НАТО втрачає свою актуальність, а ЄС віддаляється від США. І у вирі цих стрімких змін Україні пора виробити адекватну стратегію та інструменти реагування на швидкі зміни в нашому турбулентному світі

Автор
Богдан Воронцов
Голова правління Громадської Організації - Міжнародний Антикримінальний Альянс
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.